Прошу Верховну Раду розглядати зазначений проект Закону України у пленарному режимі разом з поданим мною проектом Постанови.
Додатки: проект Постанови, пояснювальна записка, матеріали в електронному вигляді.
Народний депутат
України Л.М. Черновецький
Вик. О.Косенко: 2011743
Проект, внесений народним депутатом України
Черновецьким Л.М. (в/о 212)
ПОСТАНОВА
ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
Про неприйнятність проекту Закону України „Про внесення змін до Кримінального кодексу України” (щодо відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки)
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
Відхилити проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України, поданий народним депутатом України Терещуком С.М. (реєстр. N 4556 від 24.12.2003), як неприйнятний.
Голова Верховної Ради України В.М.Литвин
Пояснювальна записка
до проекту Постанови Верховної Ради України про неприйнятність
проекту Закону України „Про внесення змін до Кримінального кодексу України”
(щодо відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки)
Мною ретельно вивчений проект Закону України „Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення” (реєстраційний № 4556 від 23.03.2003), внесений народним депутатом України Терещуком С.М).
Вважаю даний законопроект неприйнятним з таких причин.
Автором законопроекту пропонується доповнити Кримінальний кодекс України статтею 239-1, якою встановити кримінальну відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки. Аргументацією для прийняття цього проекту є (на думку автора проекту – статистичними даними це не підтверджується) поширення фактів правопорушень такого виду.
Статтею 199 КК України 1960 року передбачалась кримінальна відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки. Проте, Кримінальним кодексом України 2001 року таке діяння законодавцем свідомо було декриміналізоване.
Статтею 356 чинного Кримінального кодексу України передбачено кримінальну відповідальність за самоправство, під дію якої цілком підпадає і самовільне зайняття земельної ділянки у разі оспорювання таких дій власником земельної ділянки за умов, якщо цими діями було заподіяно значну шкоди інтересам власника.
Відповідно до ст. 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам за рішенням суду, при цьому без відшкодування витрат, понесених за час незаконного користування ними, а приведення земельних ділянок до придатного для використання стану, включаючи знесення споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.
Крім того, згідно із ч. 1 ст. 11 КК України, злочином є передбачене Кримінальним кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину. Отже, однією з головних ознак злочину є суспільна небезпека, тобто властивість злочину заподіювати шкоду встановленому у суспільстві порядку. Але, саме по собі займання земельної ділянки не може заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.
Стаття 43 Конституції України забезпечує кожному громадянинові право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. На даний час це право не забезпечується економічним станом країни. Значна кількість населення вишукує різні можливості для підтримання свого існування, в тому числі самовільно займає під городи і земельні ділянки.
Тому має сенс зауваження Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України до даного законопроекту, що поширеність певного діяння сама по собі не є аргументом за його криміналізацію. Коли в умовах реальної бідності в країні проживає значна кількість населення (біля 28% - відповідно до Стратегії подолання бідності, затвердженої Указом Президента України від 15.08.2001 № 637), встановлювати кримінальну відповідальність громадян за самовільне зайняття ними земельних ділянок розміром у кілька соток, з яких годуються цілі сім`ї, є недоцільним.
На мій погляд це не просто недоцільність, а злочин проти бідних верств населення країни. Це вже нагадує сталінські укази 40-х років минулого століття, відповідно до яких засуджували голодуючих людей на тривалі строки позбавлення волі за підібраний у полі колосок.
Переконаний, що зазначений законопроект у разі його прийняття нічого іншого, крім шкоди, суспільству та державі не принесе.
Прошу народних депутатів взяти до уваги мої зауваження при розгляді даного проекту на пленарному засіданні та підтримати мою принципову позицію.
Народний депутат
України Л.М. Черновецький
