Народний депутат
України Л.М.Черновецький
вик. О.Косенко: 2011743
Проект, внесений народним депутатом України
Л.М.Черновецьким (в\о 212)
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення зміни до Кодексу законів про працю України та скасування Закону України „Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей”
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
І. Частину третю статті 135-3 Кодексу законів про працю України (Відомості Верховної Ради, 1971, додаток до № 50, ст. 375 – Закон України № 639-ІV) виключити.
ІІ. Закон України „Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей” (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1995, № 22, ст. 173; ВВР, 1999, № 37, ст. 334) вважати таким, що втратив чинність.
ІІІ. Цей Закон набуває чинності з моменту його опублікування.
Пояснювальна записка
до проекту Закону України „Про внесення зміни до Кодексу законів про працю України та скасування Закону України „Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей”
1. Обґрунтування необхідності прийняття акта
Майже вісім років тому законодавець прийняв таке рішення: якщо працівник підприємства, установи, організації скоїв недостачу дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння або валюти, то за законом з нього стягується подвійний або потрійний розмір заподіяної шкоди. При цьому підприємству відшкодовується реальна шкода, а решта коштів перераховується до державного бюджету.
Можна зрозуміти законодавця, який вісім років тому мислив тоталітарним чином і чомусь вважав, що дорогоцінні метали, валюта (а за радянських часів, наприклад, навіть і спирт), тобто все те, що мати у власності пересічному громадянину заборонялося, дуже небезпечні для суспільства. Тому ця надумана проблема і була вирішена законодавцем таким чудернацьким чином. Хоча справедливість такого „покарання” викликає серйозні сумніви. Подібні „відшкодування” і подібний спосіб поповнення бюджету навряд чи можна назвати моральним.
Що ж відбувається сьогодні.
Зараз банки України вільно торгують валютою та дорогоцінними металами, як це робиться у всьому цивілізованому світі. І нічого злочинного тут, як з’ясувалося, немає.
Підприємства, установи, організації, зокрема, комерційні банки, за ці вісім років переконалися, що при застосуванні цього законодавства у них одразу виникає безліч проблем. До них одразу юрбою йдуть контролери, які ревізують відображення недостачі в балансах. Ці недостачі можуть переходити в балансі з року в рік. Коротше кажучи, показати таку недостачу часто буває собі дорожче. Тому, як правило, адміністрація фірми приймає рішення про приховування такого роду недостачі, а винному працівнику допомагає відшкодувати її поза судовою процедурою.
Тепер погляньмо на бюджетну сторону проблеми. За вісім років завдяки цьому законодавству ще жодного разу Державний бюджет України не піднявся до європейських вершин. Таким чином, законодавство про кратне відшкодування шкоди можна визнати несправедливим за суттю та непрацюючим фактично.
2. Цілі і завдання прийняття акта
Завданням запропонованого проекту Закону України є скасування законодавчих норм, які себе не виправдали і не є справедливими.
3. Загальна характеристика і основні положення законопроекту
Законопроектом пропонується скасувати частину третю статті 135-3 Кодексу законів про працю України та припинити чинність Закону України „Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей”.
4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання
Нормативно-правова база, яка регулює відшкодування шкоди, нанесеної працівником підприємству, установі, організації, міститься у Кодексі законів про працю України. Ця база є досконалою і справедливою, вона працює. Будь-яких додаткових законодавчих актів ця база не потребує.
5. Фінансово-економічне обґрунтування
Прийняття цього Закону не призведе до додаткових видатків з Державного бюджету України, тому необхідності в складанні такого обґрунтування немає. Будемо сподіватися, що крадіжок та недостач дорогоцінних металів, каміння та валюти в України не буде і держбюджет нічого не втратить.
6. Прогноз соціальних наслідків
Будь-яке приведення норм чинного законодавства у відповідність з нормами Конституції України - цивілізований шлях до поліпшення соціального стану населення країни. А скасування несправедливої норми законодавства є моральним і корисним для соціального почуття населення.
Народний депутат
України Л.М.Черновецький
Порівняльна таблиця
до проекту Закону України „Про внесення зміни до Кодексу законів про працю України та скасування Закону України „Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей”
|
Чинна редакція |
Запропоновано |
Запропонована редакція |
|
Кодекс законів про працю України
Стаття 135-3. Визначення розміру шкоди
Розмір заподіяної підприємству, установі, організації шкоди визначається за фактичними втратами, на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості (собівартості) матеріальних цінностей за вирахуванням зносу згідно з установленими нормами.
У разі розкрадання, недостачі, умисного знищення або умисного зіпсуття матеріальних цінностей розмір шкоди визначається за цінами, що діють у даній місцевості на день відшкодування шкоди.
На підприємствах громадського харчування (на виробництві та в буфетах) і в комісійній торгівлі розмір шкоди, заподіяної розкраданням або недостачею продукції і товарів, визначається за цінами, встановленими для продажу (реалізації) цієї продукції і товарів.
Законодавством може бути встановлено окремий порядок визначення розміру шкоди, що підлягає покриттю, в тому числі у кратному обчисленні, заподіяної підприємству, установі, організації розкраданням, умисним зіпсуттям, недостачею або
втратою окремих видів майна та інших цінностей, а також у тих випадках, коли фактичний розмір шкоди перевищує її номінальний розмір.
Розмір підлягаючої покриттю шкоди, заподіяної з вини кількох працівників, визначається для кожного з них з урахуванням ступеня вини, виду і межі матеріальної відповідальності.
|
Частину третю статті 135-3 Кодексу виключити |
Кодекс законів про працю України
Стаття 135-3. Визначення розміру шкоди
Розмір заподіяної підприємству, установі, організації шкоди визначається за фактичними втратами, на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості (собівартості) матеріальних цінностей за вирахуванням зносу згідно з установленими нормами.
У разі розкрадання, недостачі, умисного знищення або умисного
зіпсуття матеріальних цінностей розмір шкоди визначається за цінами, що діють у даній місцевості на день відшкодування шкоди.
На підприємствах громадського харчування (на виробництві та в буфетах) і в комісійній торгівлі розмір шкоди, заподіяної розкраданням або недостачею продукції і товарів, визначається за цінами, встановленими для продажу (реалізації) цієї продукції і товарів.
Розмір підлягаючої покриттю шкоди, заподіяної з вини кількох працівників, визначається для кожного з них з урахуванням ступеня вини, виду і межі матеріальної відповідальності.
|
Народний депутат
України Л.М.Черновецький
СПИСОК
авторського колективу проекту Закону України „Про внесення зміни до Кодексу законів про працю України та скасування Закону України „Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей”
