ФотогалереяБиографияДепутатские обращения,
политические заявления
Законопроекты,
выступления
ЗаконыПрямое общение
с Леонидом Черновецким
Выборы - 2006
Путь по сайту :  Головна » Лидер » Законопроекты, выступления

ПРОЕКТ ЗАКОНА
Реєстраційний № 3065 від 04.02.2003

Проект внесений народним депутатом України
Л.М.Черновецьким (в\о 212)

ЗАКОН УКРАЇНИ
„Про внесення змін до статті 49 Цивільного кодексу Української РСР”

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є :

1. Статтю 49 Цивільного кодексу України (затверджений Законом Української РСР від 18.07.63 N 1540-06; Із змінами і доповненнями, внесеними Указами ПВР Української РСР від 23.11.66, Відомості Верховної Ради Української РСР (ВВР) N 46, 1966, ст.284, N 2013-07 від 24.06.69, ВВР N 27, 1969, ст.216, N 2895-07 від 22.07.70, ВВР N 31, 1970, ст.223, N 1527-08 від 29.03.73, ВВР N 15, 1973, ст.110, N 1736-08 від 05.06.73, ВВР N 25, 1973, ст.213, N 2135-08 від 15.10.73, ВВР N 44, 1973, ст.387, N 3050-08 від 13.09.74, ВВР N 39, 1974, ст.384, N 3685-08 від 10.04.75, ВВР N 16, 1975, ст.202, N 3764-08 від 25.04.75, ВВР N 19, 1975, ст.249, N 1515-09 від 06.12.76, ВВР N 51, 1976, ст.468, N 1593-09 від 22.12.76, ВВР N 1, 1977, ст. 3, N 2422-09 від 19.08.77, ВВР N 35, 1977, ст.422, N 8520-10 від 01.03.85, ВВР N 11, 1985, ст.206, N 278-11 від 20.05.85, ВВР N 23, 1985, ст.542, N 2444-11 від 27.06.86, ВВР N 27, 1986, ст.539, N 4452-11 від 21.08.87, ВВР N 35, 1987, ст.674, N 5095-11 від 24.12.87, ВВР N 1, 1988, ст. 5, N 6757-11 від 25.10.88, ВВР N 45, 1988, ст.1070, N 660-12 від 28.01.91, ВВР N 9, 1991, ст. 89, Законами України N 2554-12 від 07.07.92, Відомості Верховної Ради України (ВВР) N 39, 1992, ст.574, N 2693-12 від 14.10.92, ВВР N 48, 1992, ст.663, N 3128-12 від 22.04.93, ВВР N 22, 1993, ст.226, N 3132-12 від 22.04.93, ВВР N 22, 1993, ст.230, N 3179-12 від 05.05.93, ВВР N 26, 1993, ст.277, N 3188-12 від 06.05.93, ВВР N 24, 1993, ст.259, N 3718-12 від 16.12.93, ВВР N 3, 1994, ст. 15, N 3942-12 від 04.02.94, ВВР N 24, 1994, ст.177, N 107/94-ВР від 15.07.94, ВВР N 33, 1994, ст.300, N 287/94-ВР від 14.12.94, ВВР N 1, 1995, ст. 3, N 75/95-ВР від 28.02.95, ВВР N 13, 1995, ст. 85, N 295/95-ВР від 11.07.95, ВВР 1995, N 29, ст.222, N 372/95-ВР від 06.10.95, ВВР 1995, N 36, ст.277, N 556/96-ВР від 03.12.96, ВВР 1997, N 5, ст. 32; Офіційне тлумачення до Кодексу - в Рішенні Конституційного Суду N 16-рп/98 від 26.11.98; Із змінами, внесеними згідно із Законом N 1136-XIV ( 1136-14 ) від 08.10.99, ВВР, 1999, N 48, ст.420) викласти у такій редакції:

„Стаття 49. Недійсність угоди, укладеної з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства

Якщо угода укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу в обох сторін - у разі виконання угоди обома сторонами - в дохід держави стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання угоди однією стороною з другої сторони стягується в дохід держави все одержане нею і все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише в однієї з сторін все одержане нею за угодою або належне їй на відшкодування виконаного повинно бути повернуто в дохід держави.”

2. Цей Закон набуває чинності з дня його опублікування.


ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
До проекту Закону України „Про внесення змін до статті 49 Цивільного кодексу Української РСР”

1. Обгрунтування необхідності прийняття Закону

Стаття 49 Цивільного Кодексу Української РСР "Недійсність угоди, укладеної з метою, суперечною інтересам держави і суспільства" є необхідною і надзвичайно важливою для нашої держави, а угоди, які зазначені у цій нормі цивільного законодавства, посягають на суспільні інтереси, є небезпечними порушеннями.

Проте з 1964 року дана стаття не піддавалася жодним змінам, правкам чи доповненням, а соціальне та економічне життя України за 38 років зазнало значних змін. Помітно оновилося законодавство України, зокрема були прийняті нова Конституція, Закони "Про власність", "Про підприємства", "Про господарські товариства" та інші.

На цьому фоні застосування статті 49 Цивільного Кодексу Української РСР у такому вигляді, який вона має нині, призводить до певних суперечностей та ускладнень. Саме тому вона підлягає певним змінам.

Зокрема в першому реченні даної статті:

"Якщо угода укладена з метою, завідомо суперечною інтересам соціалістичної держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання угоди обома сторонами - в доход держави стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання угоди однією стороною - з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею і все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного" -

варто слово "соціалістичної" виключити. Решта не викликає жодних сумнівів щодо справедливості вимог і тому не вимагає змін. Дві сторони за угодою мали умисел вчинити всупереч інтересам держави - з них обох і треба стягнути в дохід держави все те, що було отримано за цією угодою.

Щодо другого речення статті 49 ЦК України, то воно потребує досить серйозних коректив і змін.

Нині воно виглядає так:

"При наявності ж умислу лише у однієї з сторін все одержане нею за угодою повинно бути повернуто другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується в доход держави".

Останні п`ять років в Україні, на жаль, досить інтенсивно працюють так звані фіктивні фірми з метою та чітким умислом конвертації валюти, незаконного переказу коштів у готівку та ухилення від сплати податків, що, безумовно, суперечить інтересам держави і завдає їй значної шкоди. Разом з тим, інколи "фіктивні фірми" укладають угоди з реальними фірмами, а реальні, законослухняні фірми, не підозрюючи умисел партнера угоди - фіктивної фірми, не знаючи взагалі про її фіктивний характер і не маючи зі свого боку подібного умислу під час укладання угоди, в результаті втрачають прибуток або навіть зазнають збитків. Такі невтішні результати має реальна фірма після встановлення податковими органами фіктивної фірми, звернення в суд про визнання недійсною реєстрації фіктивної фірми і визнання недійсними (згідно зі статтею 49 Цивільного Кодексу України) всіх угод, що були укладені фіктивною фірмою з іншими фірмами.

Складається дуже несправедлива ситуація: оскільки фіктивна фірма, яка мала умисел на укладення угоди, що суперечить інтересам держави, нічого не повертає реальній фірмі в порядку реституції, як того вимагає друга частина статті 49 ЦК України, через те, що немає з кого стягнути, то в такому випадку з реальної фірми, в якої не було умислу, стягується все, що вона отримала за цією угодою, та ще податкові органи стягують ту недоїмку, яка виникає у неї з вини несплати податків фіктивною фірмою.

Виникає питання: чому має законослухняна фірма, яка платить податки, створює робочі місця, терпіти збитки лише тому, що її партнер за угодою згодом буде віднесений до категорії фіктивних? Боротьба державних органів, зокрема податкової служби, з фіктивними фірмами та факторами, які сприяють їх виникненню, і подальшою їх діяльністю, безперечно, має бути серйозною і рішучою, але не за рахунок добросовісних підприємців.

Звичайно, цілком імовірний і такий варіант, коли при укладанні угоди сторонами є реальні фірми, але одна з сторін все ж таки переслідувала мету, суперечливу інтересам держави чи суспільства. У такому випадку повинна відповідати саме та сторона, яка й мала цей умисел.

На підставі вищевикладеного, вважаю за потрібне друге речення ст.49 ЦК України викласти в такій редакції:

"При наявності умислу лише в однієї з сторін все одержане нею за угодою або належне їй на відшкодування виконаного повинно бути повернуто в дохід держави."

2. Мета та завдання запропонованого проекту Закону

Метою законопроекту є приведення однієї з норм цивільного законодавства у відповідність з реаліями сьогодення. Справедливість у ділових відносинах компаній і справедливе ставлення до реальних обставин їх угод з боку держави – запорука нормальної господарської діяльності підприємництва.

3. Загальна характеристика та основні положення проекту Закону

За своєю структурою законопроект є законодавчою ініціативою щодо викладення конкретної норми Цивільного кодексу України у новій редакції.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

Зараз стаття 49 Цивільного кодексу України діє в редакції, прийнятій 38 років тому. Ця норма не враховує ані політичних, ані економічних зрушень у житті країни.

5. Фінансово-економічне обгрунтування

Прийняття запропонованого Закону не викличе будь-яких видатків з Державного бюджету України. Навпаки, якщо держава не буде карати ні в чому не винну компанію чи підприємця, підприємець або фірма буде стабільно розвиватися і не менш стабільно поповнювати бюджет.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття Закону

Прийняття Закону матиме лише позитивні наслідки, тому що цивілізована і справедлива норма цивільного права завжди сприяє розвитку економіки.


Народний депутат України
Л.М.Черновецький


Rambler's Top100

Фотобанк | Контакты

Карта сайта